Бісить оце “а я не знав”. Бісить аянезнав в буденній елементарщині. Бо я докорінно переконана, що цим кліше просто до огиди часто маніпулюють. Я можу повірити в те, що можна не знати, що на тебе з-за рогу може вискочити кудлатий агресивний пес, і то якщо ти вперше в цій місцині і ніколи не спостерігав зграю […]

Друзі, хочу звернути вашу увагу на одну звичну, але дуже травматичну фразу:«Привіт, у мене для тебе погана новина…»У цей момент людина, яка чує ці слова, проживає найгірші свої очікування. У неї миттєво активуються всі страхи одночасно — від найменших до найбільш руйнівних. І цей емоційний стрес часто буває набагато сильнішим, ніж сама новина, яку ви

Я занурилася в дослідження теми відстроченого суїциду, ця тема сама постукала в мій простір. Для розуміння, люди з мотивацією не зашкодити іншим (підготувати своє оточення до самостійного комфортного існування після вибраного відходу від життя) можуть знаходити ресурс жити якийсь час для близьких , якийсь час – інколи десятиліття. Коротко – відповідальність за душевний біль мотивує

«Не кожен неприємний досвід — поганий. Іноді це просто урок, який запакували в дискомфорт.»Новий тренд: тьютор із взаємодії з психотерапевтомПрогнозую: скоро з’явиться нова професія — тьютор по роботі з психотерапевтом. І, здається, це виглядатиме приблизно так — Тьюторе, мій психотерапевт сказав, що я його бішу. Він мене відторгує і навіть трохи принижує!— А ти часто

Іноді найважче жити не сам біль.Найважче — те, що доводиться доводити, що ти маєш право відчувати. Право бути розгубленим, право бути в моменті крихким і в друзки розваленим так, що треба нагадувати собі про необхідність дихати і пити воду дрібними ковтками.Особливо коли з кожної праски ЕспертиFM кажуть: «Іншим було гірше», «Ти вже у безпеці», «Скільки

У терапії ми часто стикаємося з тим, що травма насильства має різну глибину і вплив, залежно від того, у якому віці і за яких обставин вона сталася. Якщо насильство відбулося в ранньому дитинстві, коли психіка ще не мала сформованих вербальних механізмів — тобто коли дитина ще не могла усвідомити, описати чи розповісти про досвід —

Інколи попри всі правила скомпенованості світ зводить дві травми разом. Не як покарання і не як нагороду — радше як дивну алхімію болю. Вони зустрічаються, дивляться одна одній в очі — і впізнають щось до болю знайоме. Спочатку це здається любов’ю. Потім — спасінням. А згодом — пасткою. Двоє людожерів, замкнені на одному підводному човні.